SORBUS DOMESTICA L.: BIOECOLOGICAL PECULIARITIES OF NEW FORMS AND BIOCHEMICAL INDICATORS OF FRUITS FOR THE PROMISING DIRECTIONS IN THE BREEDING ON THE ADAPTABILITY AND QUALITY
DOI: 10.35205/0558-1125-2022-77-63-87
UDC 634.18: 582.734: 631.524
SORBUS DOMESTICA L.: BIOECOLOGICAL PECULIARITIES OF NEW FORMS AND BIOCHEMICAL INDICATORS OF FRUITS FOR THE PROMISING DIRECTIONS IN THE BREEDING ON THE ADAPTABILITY AND QUALITY
V.V. MOSKALETS, Doctor, Senior Research Worker, Docent
T.Z. MOSKALETS, Doctor, Professor
I.V. GRYNYK, Doctor, Professor, Academician of NAAS of Ukraine
Institute of Horticulture, NAAS of Ukraine, 03027, Kyiv-27, 23, Sadova st., e-mail: shunyascience@ukr.net
L.M. SHEVCHUK, Doctor, Senior Research Worker, Corresponding Member of NAAS of Ukraine
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 03041, Кyiv, Heroiv Oborony st., e-mail: zberig@ukr.net
M.B. GAPONENKO, PhD, Senior Research Worker
M.M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, 01014, Kyiv, 1, Timiriazievska st, e-mail: nbg@nbg.kiev.ua
It is the formation of a new and replenishment of the existing breeding and genetic bank and selection of the biotypes from the natural and semi-natural ecological systems, local, inland and foreign cultivars etc. that is actual in the implementation of the breeding programmers for the creation of new genotypes of minor crops the biological potential of which meets the modern requirements of horticulture. The analysis of the theoretical material has shown that the representatives of the species Sorbus domestica L. have the greatest importance for breeding which possesses a rather big areal in Ukraine (the Transcarpathia, locally under the conditions of the Lisosteppe), in the Baltic counties (Chernogoria, Serbia), Haly, France, Great Britain, Cheque, Spain, Switzerland, Austria, Germany, Algeria, Tunissia and so on.
In the natural conditions of Crimea and the Transcarpathia service-tree mountain ash grows as single trees mainly in the under-wood of beech-hornbeam, oak and hornbeam - oak forest. The analysis of the literary data has shown that outstanding scientists obtained a considerable amount of S. domestica in particular, 8 varieties were created. In Crimea the researchers of the Nikitsky Botanical Garden selected 6 forms from local samples the investigators of the M. M. Gryshko National Botanical Garden (NBG) of the National Academy of Sciences of Ukraine did one form 4 cultivars lected in – in Serbia, 3 – in Italy, 1 – in Great Britain. The M.M. Hryshko NBG experts state that in our country the service-tree mountain ash plants flowering stage falls on the end of the third decade of April or the beginning of the first one of May and in some years on the second decade of April on the average this stage lasts 10-14 days. In Ukraine the S. domestica fruits technical and complete ripeness begins in September-October. The every year fruit-bearing of the most of the service-tree mountain ash plants begins in the eight-twelfth years of life and the yield of a forty years tree may be 100-250 kg of fruits (maximum up to 1500 kg).
Under the field conditions of the IH NAAS stationary among the numerous seedlings five S. domestica forms (F 01/17-G, F 04/17-G, F 12/17-G, F 19/17-G and F 22/17-G)were selected which are characterized with the increased hardiness concerning unfavourable environmental factors, green shades of leaves, distinguish themselves for the ornamentality of the crown form. The nitrogenous fertilizers are recommended to be used for the service tree mountain ash plants (including two-three years ones) only in spring (in April-May) and summer (July). The autumn top-dressing with the mentioned fertilizers should not be applied because it causes the vegetation period prolonging and the plants winter-hardiness decrease. In the framework of the scientific cooperation between the Institute of Horticulture and M.M. Hryshko NBG the S. domestica forms were explored on the territory of the above mentioned garden berries were selected and estimated as regards their morphological traits and biochemical properties for the further breeding on adaptability and quality.
Key words: service tree mountain ash, new forms, biochemical compound, prior breeding directions.
Список використаної літератури
1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. Определитель высших растений Украины. К.: Наукова думка, 1987. С. 159.
2. Кобів. Ю. Sorbus domestica. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Київ: Наукова думка, 2004. 800 с.
3. Петров Е.М. Рябина. М.: Сельхозиздат, 1957. 152 с.
4. Симиренко Л.П. Местные сорта плодовых культур Крыма. Симферополь: Таврия, 1996. 240 с.
5. Помология. Т. 3. Косточковые породы, айва, рябина южная, кизил, мушмула, фундуки садовые и лесной лещинный орех / Л.П. Симиренко. Киев, 1963. 555 с.
6. Oskeruše: strom pro novou Evropu / Hrdoušek V. a kol. Břeclav, 2014. 237 s.
7. Меженский В.Н. Рябина. М., 2006. 79 с.
8. Туманян С.А. Морфолого-анотомическая характеристика семян рябины из секции Sorbus (L.) Pers. (Aucuparia K. Roch). Бюл. гл. ботан. сада. 1978. Вып. 109. С. 73-79.
9. Скроцкая О.В. Мифтахова С.А. Некоторые результаты размножения зелеными черенками интродуцированных видов рода Sorbus L. Известия Самар. НЦ РАН. 2014. Т. 16, № 1(3). С. 825-828.
10. Поплавская Т.К., Винницкая В.Ф. Садовые формы рябины – залог повышения продуктивности насаждений. Садоводство и виноградарство. 2002. № 5. С. 2-3.
11. Miletic R., Paunovic S. Research into service tree (Sorbus domestica L.) population in eastern Serbia. Genetika. 2012. 44(3). S. 483-490.
12. Pascual R. Guia dels arbres dels Països Catalans. Barcelona : Pòrtic Natura, 1994. P. 120-121.
13. Габриэлян Э.Ц. Кавказские представители рода Sorbus L. Труды ботанического института АН Арм. ССР. Т. II. 1958. C. 73-81.
14. Габриэлян Э.Ц. Рябины (Sorbus L.) Западной Азии и Гималаев. Ереван : Изд-во АН Арм. ССР, 1978. 258 с.
15. The true service tree (Sorbus domestica) in Switzerland / U. Brütsch, P. Rotach, Schweiz. Z. Forstwesen.. Distribution, ecology, site requirements, competitiveness and silvicultural aptitude (in German). 1993. Vol. 144, Is.12. P. 967-991.
16. Rotach P. Endangerment of rare tree species in Switzerland : Basic considerations, current situation and two examples (in German). Forest, snow and landscape research. 2000. Vol. 75, № 1/2. P. 267-284.
17. Morricone A., Pedicino V. Dizionario dietetico degli alimenti. Milano, 1986. 786 р.
18. Corbus domestica (L.) Spach in GBIF Secretariat. GBIF Backbone Taxonomy. 2021. URL: https://doi.org/10.15468/39omei accessed via GBIF.org on 2021-12-09 (дата звернення 17.01.2022).
19. Hampton M., Kay Q.O. Sorbus domestica L., new to wales and the British Isles. Watsonia. 1995. Vol. 20, Iss. 4. P. 379-384.
20. Mitchell A., Wilkinson J. Euroopan puuopas. Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava, 2009. S. 177.
21. Floraine, association des botanistes lorrains, Floraine, atlas de la flore lorraine, Strasbourg, Vent d'Est, 2013. XXXVII. 1241 p.
22. Pascal Charoy. Le cormier sort du bois. Forêts de France. 2018. № 610, janvier-février. Р. 42-43.
23. Əsgərov A.M. Azərbaycanın ali bitkiləri. Azərbaycanın florasının konspekti II cild. Bakı: Elm, 2006. 283 s.
24. Talıbov T.H., İbrahimov Ə.Ş. Naxçıvan Muxtar Respublikası florasının taksonomik spektri. Naxçıvan: Əcəmi, 2008. 350 s.
25. Небыков М.В. Формирование коллекции интродуцентов рода Sorbus L. в Национальном дендрологическом парке «Софиевка» НАН Украины. Проблемы современной дендрологии. матер. межд. научн. конф., посв. 100-летию со дня рожд. член-кор. АН СССР П.И. Лапина, 2009, Москва. М., 2009. С. 239-241.
26. Національний ботанічний сад імені М.Гришка НАН України. Енциклопедія історії України: у 10 т. / М.А. Кохно та ін. Інститут історії України НАН України. К.: Наукова думка, 2010. 728 с.
27. Поляков А.К., Суслова Е.П. Видовой состав древесных растений в Дендропарке Маяцкого лесничества (Донецкая область). Промышленная ботаника. 2011. Вып. 11. С. 185-190.
28. Роль ботанічних садів і дендропарків у збереженні та збагаченні біологічного різноманіття урбанізованих територій: матер. міжн. наук. конф. (Київ, 28-31 травня 2013 р.) / гол. ред. В. Г. Радченко. Київ: НЦЕБМ НАН України, 2013. 304 с.
29. Клименко С., Григорьева О., Бриндза Я. Малоизвестные виды плодовых культур. Рябина домашняя (Sorbus domestica L.). Серия: Агробиоразнообразие для улучшения питания, здоровья и качества жизни. Изд-во: Словацкий аграрный университет в Нитре, 2017. С. 56-57.
30. Бережная З.Г. Рябина. Москва: Лесн. пром-ть, 1985. 79 с.
31. Барановская Н.В. Биологические особенности видов рода Sorbus L. в связи с их интродукцией в Лесостепи и Полесье УССР: автореф. дис. … канд. биол. наук. Днепропетровск, 1989. 19 с.
32. Работягов В.Д., Смыков А.В. Селекция многолетних культур в Никитском ботаническом саду. Вісник аграрної науки. 2001. № 4. С. 50-52.
33. Смыков А.В. Генофонд южных плодовых культур и его использование. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 1(15). С. 7-10.
34. Меженский В.Н. Склад i використання колекцiï нетрадицiйних плодовых культур. Горобина (Sorbus L.) та ïï мiжродовi гiбриди. Генетичнi ресурси рослин. 2005. № 2. С. 135-142.
35. Научные исследования по интродукции древесных растений в Донецком ботаническом саду (1966-2016) / Л.В. Митина и др. Промышленная ботаника. 2021. Т. 21, № 1. С. 53-66.
36. Грибанова М.Б. Оценка устойчивости рябины к низким температурам. Агропром. комплекс: проблемы и перспективы. Мичуринск, 2001. Т. 3. 181 с.
37. Mitchell A.F. A field guide to the trees of Britain and Northern Europe. Collins, 1974. 280 s.
38. Rushforth K. Trees: of Britain & Europe (Collins Wild Guide). Paperback, 1999. 1336 p.
39. Oberdorfer Erich. Pflanzensoziologische Exkursionsflora für Deutschland und angrenzende Gebiete. 8. Auflage. Verlag Eugen Ulmer. Stuttgart, 2001. S. 504.
40. Хромова Т.В., Петрова И.П. Совершенствование приемов размножения рябины черенками. Бюл. гл. ботан. сада. 1988. Вып. 148. С. 29-35.
41. Дацько А.М. Особенности ускоренного размножения видов рода Sorbus L. Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону : Міжвід. збірник наук. праць / відп. ред. С.В. Беспалова. Донецьк : ДонНУ, 2006. Вип. 6. С. 38-41.
42. Шаламов В. Н. Рябина домашняя. Уральский садовод. 2014. № 43-44. С. 12-17.
43. Алферов В.А., Стародубцев А.М. Влияние высоты окулировки на качество однолетних саженцев семечковых пород. Садоводство и виноградарство. 2009, № 2. С. 18-19.
44. Небиков М.В. Особливості розмноження Sorbus domestica L. in vitro. Охорона біорізноманіття та історико-культурної спадщини у ботанічних садах та дендропарках : матер. міжнар. наук. конф., присвяч. 60-річчю Національного дендрологічного парку «Софіївка», 6-8 жовт. 2015 р. Умань, 2015. С. 109-110.
45. Теrmetzi Т.А., Kefalas P., Kokkalou E. Analysis of phenolic content of Sorbus domestica fruits in relation to theirmaturity stage. Food chemistry. 2008. Vol. 6, № 3. P. 34-45.
46. Розенблюм Ю.Н., Левина Л.А. Изучение химического состава веществ, выделенных из рябины. Мед. пром-ть СССР. 1948. № 1. С. 26-28.
47. Hrdousek V. Oskeruše - strom pro novou Evropu (tr. Oskeruše - a tree for new Europe). Brazda, Hodonin, 2014. 240 p.
48. Чорнобай І.Г. Горобина великоплідна. Зб. наук. праць Державного Нікітського ботанічного саду. 2010. Т. 132. С. 180-184.
49. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. М.: Изд-во АН СССР, 1975. 27 с.
50. Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, лікарських та ефіроолійних, лісових на придатність до поширення в Україні / За ред. Ткачик С.О. 2-ге вид., випр. і доп. Вінниця, 2017. 129 с.
51. Дерев’янко А.С., Міронець Л.П. Методика організації фенологічних спостережень з біології рослин. Природничі науки: зб. наук. праць СумДПУ ім. А.С. Макаренка. 2018. Вип. 15. С. 70-75.
52. Молчанов А.А., Смирнов В.В. Методика изучения прироста древесных растений. М.: Наука, 1967. 95 с.
53. Кондратенко П.В., Шевчук Л.М., Левчук Л.М. Методики оцінки якості плодово-ягідної продукції. К., 2008. 79 с.
54. ДСТУ ISO 874-2002. Фрукти та овочі свіжі. Відбір проб (ІSO 874:1980, ІDT). [Чинний від 2003-10-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 15 с.
55. ДСТУ ISO 2173:2007. Продукти з фруктів та овочів. Визначення розчинних сухих речовин рефрактометричним методом. [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 10 с.
56. ДСТУ 4954:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначання цукрів. [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. 21 с.
57. ДСТУ 4957:2008. Продукти перероблення фруктів та овочів. Методи визначення титрованої кислотності. [Чинний від 2009-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2009. 14 с.
58. ДСТУ 4373:2005. Фрукти, овочі та продукти їх переробляння. Методи визначання вмісту поліфенолів. [Чинний від 2006-04-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2006. 6 с..
59. ДСТУ 8069:2015. Продукти перероблення фруктів та овочів. Титрометричний метод визначення пектинових речовин. [Чинний від 2017-01-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 11 с.
60. ДСТУ ISO 6557-2:2014. Фрукти, овочі та продукти переробляння. Визначання вмісту аскорбінової кислоти. Частина 2. Практичні методи (ISO 6557-2-1984, IDT). [Чинний від 2015-06-01]. Київ: Держспоживстандарт, 2015. 10 c.
61. Асбаганов С.В. Генофонд и селекция рябины (Sorbus L.) в Западной Сибири. Генофонд и селекция растений: тезисы докл. II междунар. конф., посвящ. 80-летию СИБНИИРС. Новосибирск, 2016. С. 11.
62. Чернобай И.Г. Коллекция генофонда S. domestica L. в Никитском ботаническом саду. Биологическое разнообразие. Интродукция растений: матер. VI Междунар. науч.-практич. конф., 20-25 июня 2016 г. Санкт-Петербург, 2016. С. 287-290.
63. Ренгартен Г.А., Сорокопудов В.Н. Интродукция и селекция Sorbus (Rosaceae) в качестве пищевого растения в странах мира. Экосистемы. 2019. Вып. 18. С. 89-96.
64. Ренгартен Г.А. Нетрадиционные плодовые культуры России: интродукция, совершенствование сортимента. Селекция, генетика и сортовая агротехника плодовых культур. Орел, 2013. С. 138-148.
65. Ренгартен Г.А., Сорокопудов В.Н. Селекция рябины как декоративной культуры в России и европейских странах. Вестник КрасГАУ. 2019. № 6 (147). С. 9-15.
66. Соколова С.М., Петрова И.П. Динамика накопления питательных веществ при созревании плодов рябины. Бюл. главного ботанического сада. 1983. Вып. 127. С 47-51.
67. Колесников С.А. Биохимический состав вегетативных органов рябины (Sorbus L.) в Средней полосе России. Научные ведомости. Серия Естественные науки. 2012. Вып. 21/1, № 21 (140). С. 29-33.
68. Савельев Н.И., Леонченко В.Г., Макаров В.Н. Биохимический состав плодов и ягод и их пригодность для переработки. Мичуринск: ВНИИГи СПР, 2004. 124 с.
69. Петрова В.П. Дикорастущие плоды и ягоды. М.: Лесная промышленность, 1987. 248 с.
70. Чуб В. Для чего нужны антоцианы. Цветоводство. 2008. № 6. С. 22-25.
71. Karageorgou P., Manetas Y. The importance of being red when young: anthocyanins and the protection of young leaves of Quercus coccifera from insect herbivory and excess light. Tree Physiology. 2006. Vol. 26, Iss. 5. P. 613-621. DOI: 10.1093/treephys/26.5.613
72. Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України. Донецьк, 2008. 738 с.
