Процес рецензування

У збірнику «Садівництво» застосовано двостороннє сліпе (анонімне) рецензування: рецензенту не розкриваються особисті дані автора/авторів; автору/авторам не розкриваються особисті дані рецензента.

Наукові статті, які надходять до редакції, проходять первинний контроль щодо комплектності та правильності їх оформлення і відповідності до Вимог до рукописів, викладених на сайті.

Первинна експертна оцінка наукової статті здійснюється головним редактором або заступником головного редактора. Головний редактор (заступник головного редактора) визначає для статей, що надійшли до редакції, рецензентів. 

Рецензентами можуть бути як члени редакційної колегії наукового збірника, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, що мають глибокі професійні знання й досвід роботи за конкретним науковим напрямом.

Рецензенти (як ті, що входять до складу редакційної колегії, так і зовнішні) повинні бути відомими спеціалістами по тематиці поданого рукопису та мати публікації в даній галузі досліджень (бажано за останні 5 років).

Після експертного оцінювання наукової статті рецензент може:
- рекомендувати статтю до опублікування;
- рекомендувати статтю до опублікування після доопрацювання її автором з урахуванням висловлених зауважень та побажань;
- не рекомендувати статтю до опублікування.

Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після її доопрацювання з урахуванням зауважень або не рекомендує статтю до опублікування, в рецензії повинна бути вказана причина такого рішення.

Рецензент при рецензуванні може використовувати як розроблену редакцією типову форму рецензії, яка надається рецензентові одночасно зі статтею, так і довільну.

При рецензуванні наукових статей рецензенти повинні:
- звертати особливу увагу на актуальність піднятої в статті наукової проблеми;
- охарактеризувати теоретичне та прикладне значення виконаних досліджень, коректність приведених математичних викладок, графіків, рисунків;
- оцінити, як співвідносяться висновки автора з існуючими науковими концепціями;
- оцінити дотримання авторами правил наукової етики, коректності посилань на літературні джерела.

Необхідним елементом рецензії повинно бути оцінювання рецензентом особистого внеску автора у розв’язання проблеми, що розглядається. Доцільно відмітити в рецензії відповідність стилю, логіки та доступності наукових викладок, а також зробити висновок щодо достовірності та обгрунтованості висновків автора (авторів) в даній роботі.

Наукові статті можуть направлятися на додаткове рецензування. Причинами для повторного рецензування можуть бути:
- заявлена експертом недостатня кваліфікація в питаннях, які розглядаються в науковій статті;
- недостатньо високий рівень первинного експертного висновку;
- гостра дискусійність положень, висловлених в науковій статті.

У разі відмови або доопрацювання рецензент подає письмове обґрунтування. Рецензії зберігаються у редакції протягом трьох років.

Редакція направляє авторам копії рецензій (безіменних, щоб не розкривати дані про рецензента) або мотивовану відмову редакції на опублікування даного конкретного рукопису.

Редакційне рішення

Автор отримує висновок із коментарями без розкриття особистостей рецензентів. Після внесення змін стаття проходить повторну перевірку. Остаточне рішення ухвалює головний редактор або, за наявності конфлікту інтересів, заступник головного редактора.

Рецензування зазвичай триває 2-4 тижні, а перше редакційне рішення ухвалюється протягом 4-8 тижнів від дати отримання рукопису